Проектно-конструкторська діяльність
У різні роки за проектами інституту збудовані та успішно експлуатуються понад 3500 об’єктів водопостачання, водовідведення та промислової гідротехніки як в Україні, так і за її межами: в Азербайджані, Грузії, Росії, Білорусі, Казахстані, Узбекистані, Молдові, Литві, Таджикистані, Туркменістані, Монголії, В’єтнамі, Афганістані, Індонезії. Серед запроектованих об’єктів: водосховища, водозабірні споруди з підземних і поверхневих джерел, фільтрувальні станції, водопровідні насосні станції, станції знезалізнення, очищення води від марганцю та сірководню, водогони, руслові греблі, накопичувані водопровідних осадів, внутрішньо- майданчикові мережі і споруди, споруди для оборотного і протипожежного водопостачання, споруди з очищення та відведення побутових, виробничих і дощових вод, споруди для систем повторного використання глибоко очищених стічних вод, споруди з оброблення осаду, хвостосховища, шламонакопичувачі, усереднювані, ставки доочищення, дренажні системи, протифільтраційні завіси та інші об’єкти зовнішнього водопостачання, водовідведення та промислової гідротехніки. Проектування зазначених об’єктів здійснювалося для підприємств металургійної, хімічної, нафтохімічної, нафтопереробної, гірничодобувної, легкої та харчової промисловостей, машинобудування та іншого профілю.
Об’єкти промислової гідротехніки
Системи водопостачання міст, водосховища:
- Вілійсько-Мінська водна система для водопостачання м. Мінськ у складі водосховища на р. Вілія і каналу протяжністю 75 км із 5-ма насосними станціями перекачування в р. Свіслоч потужністю 1,3 млн. куб.м/добу);
- Карачунівске водосховище ємністю 300 млн. куб.м для водопостачання м. Кривий Ріг.
Преаерація водозабірного ковша Карачунівського водопровідного комплексу (м. Кривий Ріг)
Хвостосховища з системами гідротранспорту і оборотного водопостачання, накопичувачі та полігони для складування відходів:
- хвостосховище Північного гірничо-збагачувального комбінату;
- хвостосховище Полтавського гірничо-збагачувального комбінату;
Хвостосховище ВАТ “Полтавський ГЗК”
- хвостосховище Південного гірничо-збагачувального комбінату;
- хвостосховище гірничо-збагачувального комбінату ПрАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»;
Хвостосховище ПрАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»
- хвостосховище Центрального гірничо-збагачувального комбінату;
- хвостосховище Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату;
Хвостосховище ПрАТ “Інгулецький ГЗК”
- хвостосховище Східного гірничо-збагачувального комбінату;
- хвостосховище Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд;
- хвостосховище Вільногірського гірничо-металургійного комбінату;
- шламосховище Миколаївського глиноземного заводу;
Шламосховище ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”
- хвостосховище Азербайджанського гірничо-збагачувального комбінату;
- хвостосховище Чіатурмарганецького гірничо-збагачувального комбінату (Грузія);
- хвостосховище Марганецького гірничо-збагачувального комбінату;
- хвостосховище Верхньодніпровського гірничо-збагачувального комбінату;
- хвостосховище Камиш-Бурунського гірничо-збагачувального комбінату;
- хвостосховище Стойленського гірничо-збагачувального комбінату;
- накопичувач рідких відходів Кримського содового заводу;
- полігон складування твердих виробничих відходів Білоцерківського шинного комбінату;
- полігон складування відходів Тобольського нафтохімічного комбінату;
- бетонні руслові греблі на річках Рось, Чечва, Удра та ін.
Хвостосховище ВАТ “Південний ГЗК”
Комплекси згущення хвостів:
- комплекс згущення хвостів ВАТ “Південний ГЗК”;
Комплекс згущення хвостів ВАТ “Південний ГЗК”
У теперішній час інститут продовжує виконувати комплексні проектні роботи, пов’язані з забезпеченням експлуатації шламосховищ гірничо-збагачувальних комбінатів України. Так, розроблені проекти нарощування хвостосховищ із системами гідротранспорту та оборотного водопостачання для ПрАТ «Центральний ГЗК», ПрАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Південний ГЗК», ПрАТ «Інгулецький ГЗК», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ДП «Східний ГЗК», ВАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», ДП «ОГХК» Філія «Вільногірський ГМК» та інших комбінатів Криворіжжя. Розробляються проекти нових хвостосховищ для ТОВ «Біланівський ГЗК», ТОВ «Єристівський ГЗК», ПАТ «Південний ГЗК», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПрАТ «Північний ГЗК» та ряду інших.
Об’єкти водопостачання та водовідведення
Водозабори з поверхневих джерел водопостачання потужністю в тис. куб.м/добу:
- м. Кривий Ріг – 250;
- м. Біла Церква – 150;
- м. Артемівськ – 100;
- м. Тобольськ (Росія) – 100;
- м. Сіверськодонецьк – 72;
- м. Бровари – 70;
- м. Ужгород – 50;
- смт Долинська – 50;
- м. Івано-Франківськ – 50;
- Києво-Святошинський р-н Київської обл. – 20;
- підприємств ТОВ «Біланівський ГЗК», ВАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «Еристовський ГЗК», ТОВ «Комсомольська когенераційна компанія», ТОВ «Ворскла сталь» – 238.
Водозабір з поверхневих джерел водопостачання (м. Біла Церква)
Водозабори з підземних джерел водопостачання потужністю в тис. куб.м/добу:
- с. Ніязово, Ясмансалик, Херріккала, Арчабіл Гехдере (Туркменістан) – 70;
- м. Комсомольськ – 50;
- м. Тобольськ (Росія) – 42;
- м. Сіверськодонецьк – 17;
- м. Обухів – 14;
- м. Рухабат (Туркменістан) – 10;
- с. Білогородка Київської обл. – 3,2;
Водяний вузол продуктивністю 25000 куб.м/добу (Туркменістан)
Водяний вузол продуктивністю 10000 куб.м/добу (Туркменістан)
Водяний вузол продуктивністю 25000 куб.м/добу (Туркменістан)
Системи технічного водопостачання потужністю в тис. куб.м/добу:
- виробниче об’єднання «Азот», м. Черкаси – 200;
- виробниче об’єднання «Азот», м. Рівне – 180;
- виробниче об’єднання «Азот», м. Сіверськодонецьк – 150;
- концерн «Хлорвініл», м. Калуш – 100;
- підприємства Трипільського промвузла – 80;
- металургійний завод, м. Біла Церква – 8,2;
- металургійний комбінат «Ворскла Сталь», м. Комсомольськ – 29,3;
- підприємств ТОВ «Біланівський ГЗК», ТОВ «Еристовський ГЗК», ТОВ «Комсомольська когенераційна компанія», ТОВ «Ворскла сталь» – 236,5;
- хімкомбінат, м. Навої (Узбекистан) – 8.
Станція хімічного очищення води. Бакове господарство ВО «АЗОТ» (м. Черкаси)
Станції глибокого знесолювання води потужністю в тис. куб.м/добу:
- виробниче об’єднання «Азот», м. Черкаси – 25;
- хімкомбінат, м. Навої (Узбекистан) – 8,0.
Загальноміські очисні споруди потужністю в тис. куб.м/добу:
- м. Омськ (Росія) – 720;
- м. Рязань (Росія) – 540;
- м. Томськ (Росія) – 300;
- м. Кривий Ріг – 435;
- м. Бориспіль – 12,5;
- м. Ашгабат (Туркменістан) – 300;
- м. Черкаси – 300 (з використанням газу метану для котельної);
- м. Бобруйськ (Білорусь) – 220;
- м. Сіверськодонецьк – 200 (з використанням доочищеного стоку для технічного водопостачання виробничого об’єднання «Азот»);
- м. Біла Церква – 125 (з використанням доочищеного стоку для технічного водопостачання шинного комбінату);
- м. Рівне – 110 (з використанням доочищеного стоку для технічного водопостачання виробничого об’єднання «Азот»);
- м. Калуш – 80;
- м. Бровари – 50;
- м. Арчабіл (Туркменістан) – 50 (з використанням вищої водяної рослинності);
- м. Тобольськ (Росія) – 40;
- м. Світловодськ – 40;
- м. Комсомольськ – 32;
- м. Арциз (Молдова) – 25;
- смт Димерка Київської обл. – 3,0;
- м. Новомиргород – 1,0 (з використанням тепла стічних вод для опалювання майданчика КОС).
Каналізаційні очисні споруди. Радіальні відстійники (м. Ашгабат, Туркменістан)
Каналізаційні очисні споруди. Аеротенки (м. Біла Церква)
Реконструкція каналізаційних очисних споруд (м. Бориспіль)
Очисні споруди для промислових підприємств:
- заводу з виробництва нафтооргсинтеза в м. Перм (Росія);
- нафтопереробного заводу в м. Рязань (Росія);
- Трипільського промвузла в м. Обухів у складі підприємств картонно-паперового комбінату і біохімічного заводу;
- підприємств будіндустрії в Київській обл.
Споруди для очищення дощових вод:
- заводу «Кока-Кола» в смт Димерка Київської обл.;
- складів паливно-мастильних матеріалів аеропорту «Бориспіль»;
- тютюнової фабрики в м. Прилуки;
- заводу «Автоагрегат» в м. Рязань (Росія).
Магістральні водоводи:
- Дніпро – Біла Церква – Умань – одна нитка діаметром 1000 – 1200 мм і протяжністю 200 км;
- Райгородське водосховище – Сіверськодонецьк – одна нитка із залізобетонних труб діаметром 1000 мм і протяжністю 82 км.
ДІ «УкрНДІводоканалпроект» бере участь у вирішенні стратегічних питань, пов’язаних із постачанням споживачам якісної питної води, а також відведенням та очищенням стічних вод згідно із Загальнодержавною програмою «Питна вода України» та Загальнодержавною програмою реформування та розвитку житлово-комунального господарства України.
Інститутом розроблено розділ «Водопостачання, каналізація та дощова каналізація промислових утворень м. Києва» у складі Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 р., проекти систем водопостачання та водовідведення для ряду житлових масивів міст Київ та Бровари, а також для смт Баришівка, м. Березань, м. Тетіїв, смт Сквира, смт Володарка, смт Згурівка, смт Гостомель, м. Ірпінь, металургійних заводів у містах Комсомольськ та Біла Церква, проекти очисних споруд для м. Бориспіль, проект реконструкції очисних споруд для м. Комсомольськ, проекти дренажних систем і систем будівельного водозниження для НСК «Олімпійський», проект водозабору для забезпечення питною та технічною водою підприємств м. Комсомольськ, проекти зон санітарної охорони джерел водопостачання та водних об’єктів ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь», проекти систем водопостачання та дощової каналізації житлового масиву в с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області та ряд інших.
За проектами інституту побудовано десятки об’єктів водопостачання та водовідведення для Туркменістану, в т.ч. унікальні об’єкти для м. Ашгабат – міські каналізаційні очисні споруди потужністю 300 тис. куб.м/добу та дренажно-комунікаційний тунель.
Реконструкція НСК «Олімпійський». Дренажні системи та системи будівельного водозниження
Будівництво дренажно-комунікаційного тунелю в м. Ашгабат (Туркменістан)