Про інститут
Історія інституту бере початок від 13 липня 1931 р., коли була відкрита Київська контора будівельного тресту «Водоканалбуд», на базі якої у 1934 р. було створено Київське відділення. У довоєнний і післявоєнний період час від часу змінювалися назви, керівники, підпорядкованість, але організація активно розвивалась, працюючи над вирішенням інженерних питань водопостачання, водовідведення, промислової гідротехніки, охорони водних ресурсів країни.
З 1963 по 1991 рр. інститут входив до складу об’єднання «Союзводоканалпроект» Держбуду колишнього СРСР і став одним із провідних закладів із проектування систем водопостачання, водовідведення і промислових гідротехнічних споруд. Саме у цей період чисельність співробітників досягла більше 800 чоловік, а інститут утвердився як носій передової технічної думки в галузі будівництва, впроваджуючи рішення, що дозволяли економити ресурси і матеріали. У 1964 р. інститут набув статусу територіального, тобто отримав право систематизувати і координувати діяльність організацій, які займаються проектуванням систем водопостачання і водовідведення в Україні.
У 1991 р. інститут було підпорядковано Держбуду України, а в 1995 р. реорганізовано в Український державний науково-дослідний і проектно-вишукувальний інститут «УкрНДІводоканалпроект» (ДІ «УкрНДІводоканалпроект»).
Основні етапи становлення та розвитку:
1930–1940-і роки
1931 рік
Наказом тресту «Союзбуд» від 13 липня 1931 року № 180 створюється Київська контора Всеукраїнського відділення тресту «Союзспецбудпроект». Вирішуються питання організації роботи контори.
1932 рік
Контора підпорядковується тресту «Водоканалпроект» Наркомважпрому СРСР і розпочинає свою виробничу діяльність. Виконуються вишукувальні роботи на ряді підприємств Криворіжжя.
1933–1936 роки
Трест “Водоканалпроект” реорганізовується в госпрозрахункову контору «Водоканалпроект» тресту “Союзводбуд”. У складі тресту працює контора “Водоканалпроект» із відділенням у м. Києві. Штат відділення комплектується із мешканців м. Києва.
Відділення збільшує обсяги робіт. Розпочинаються вишукувальні роботи для будівництва каналу Дніпро – Донбас та Дніпро – Кривий Ріг.
1937-1940 роки
Спочатку відділення отримує назву «Південспецпроект», а потім згідно з наказом Наркомважпрому СРСР від 02.02.1938 № 77 йому повертається назва Київська контора «Водоканалпроект» із підпорядкуванням тресту «Південспецбуд».
Згідно з наказом від 22.02.1940 № 75 Наркомату з будівництва СРСР на базі відділення «Південспецпроект» організовується відділення «Водоканалпроект». Створюється проектний сектор і сектор вишукувальних робіт, останній виконує найбільший обсяг робіт відділення. Збільшуються обсяги робіт на ряді підприємств Наркомважпрому СРСР.
1941 рік
Відділення припиняє свою виробничу діяльність і згідно з наказом від 2.07.1941 № 167 Наркомату з будівництва СРСР передається до складу Київського відділення «Промбудпроект» та евакуюється до м. Томська, де його працівники беруть участь в роботах із розміщення евакуйованих підприємств.
1942–1943 роки
Спеціалісти відділення виконують роботи щодо організації тимчасового водопостачання та водовідведення підприємств, евакуйованих у містах Томськ і Кемерово.
1944 рік
Згідно з наказом від 15.03.1944 № 130 Наркомбуду СРСР Київське відділення «Водоканалпроект» виокремлюється зі складу відділення «Промбудпроект» і розпочинає виробничу діяльність у складі тресту «Водоканалпроект».
Керуючий відділенням – І. Артамонов.
1945–1947 роки
Трест «Водоканалпроект» підпорядковується Наркомату з будівництва підприємств важкої промисловості СРСР. Розпочинаються роботи з каналізації м. Києва і вишукувальні та проектні роботи на промислових підприємствах Криворіжжя та Київщини. Основний обсяг робіт виконується для Міністерства комунального господарства УРСР. Стрімко зростають загальні обсяги робіт.
1948 рік
В 1948 р. керівником відділення призначається Ф. Гігіняк. У відділенні створюються відділи: проектний у складі чотирьох бригад та вишукувальний. Основна спеціалізація відділення – вишукувальні роботи, частка яких у цей час становить понад 70% від загального обсягу робіт. Суттєво зростають обсяги проектних робіт для потреб хімічної промисловості та чорної металургії. Розпочинаються роботи на Чирчикському електрохімкомбінаті та Троїцькому дизельному заводі, продовжуються на Криворіжсталі, Косогорському металургійному заводі та Південному гірничо-збагачувальному комбінаті.
1970–1980-і роки
1970–1973 роки
Розгортається проектування на об’єктах Миколаївського глиноземного заводу та на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті. Інститут працює в нових умовах впровадження системи розрахунків за закінчений об’єкт, споруду, етап робіт і вже в 1970 році видає вражаючі обсяги науково-технічної продукції для Інгулецького, Південного, Новокриворізького та Північного гірничо-збагачувальних комбінатів, для об’єктів м.Рівне і Вілейсько-Мінської системи та ін. Розробляються схеми промвузлів.У 1972 р. обсяг робіт обсяг робіт, виконаний для Міністерства чорної металургії склав понад 52 %. В інституті працює 801 співробітник. Фактично завершився період інтенсивного розвитку і надалі нарощування обсягів робіт відбуватиметься лише за рахунок інтенсифікації виробництва.
1974–1977 роки
Широко впроваджуються в будівництво науково-технічні досягнення: метод “стіна в грунті”, технологія згущення пульпи, асфальтополімербетонні конструкції, мехобезводнення осадів. Розробляється науково-технічна документація для Тобольського нафто-хімічного комбінату, Північного гірничо-збагачувального комбінату та Миколаївського глиноземного заводу, ВО “Азот” у Сєверодонецьку, Камиш-Бурунського залізорудного комбінату, Дніпровського, Інгулецького, Південного гірничо-збагачувальних комбінатів, Верхньо-Дніпровського глиноземного комбінату, Черкаського ВО “Азот”, Томського хімічного комбінату. Створюється сектор типового і експериментального проектування. Впроваджується комплексна система управління якістю проектування. Інститут посідає друге місце серед проектних організацій Держбуду СРСР.
1978–1980 роки
Особлива увага приділяється питанням охорони довкілля та раціональному використанню водних ресурсів, у проектах впроваджується повторне використання води та очищених стоків на виробничі потреби. Інститут виконує роботи на родовищі Аймак в Афганістані, активно працює над розробленням комплексу водоохоронних заходів у басейні р. Дніпро.
1981 рік
Інституту 50 років. Протягом ювілейного року в проекти впроваджується 102 нових технічних рішення та 47 винаходів. Збільшується обсяг бюджетних робіт.
1982 рік
Набувають чинності будівельні норми, які визначають порядок роботи щодо територіальних функцій, інститут активно впливає на технічний рівень проектування в інших закладах, що проектують водогосподарські комплекси.
За рік розглянуто 106 проектів, розроблених іншими організаціями. Активізується робота з обміну досвідом із закордонними фірмами. Інституті відвідують делегації США, Англії, Чехословаччини, Франції.
1983–1984 роки
Зростають темпи впровадження нових ефективних науково-технічних розробок.
Так, застосування нових методів зневоднювання осаду на спорудах Молдавського метзаводу та ВО “Хлорвініл” в м. Калуш дало значний економічний ефект. Введено першу чергу Тобольського нафтохімічного комбінату. На об’єктах Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, ВО “Азот” у м. Рівне, Південному гірничо-збагачувальному комбінаті, Молдавському метзаводі впроваджуються технології, які зменшують витрати тепла та електроенергії.
1985 рік
Рік особливої уваги до реалізації Продовольчої програми. Інститутом виконуються значні обсяги проектних робіт на об’єктах виробництва міндобрив, на Білоцерківському заводі сільгоспмашин, Тернопільському комбайновому та Одеському припортовому, виконується масштабна робота з рекультивації земель на об’єктах Центральної збагачувальної фабрики «Червоноградська», Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, Північному гірничо-збагачувальному комбінаті, водогоні Біла Церква–Умань.
1986 рік
Чорнобильська катастрофа. Довгі роки робіт із ліквідації її наслідків. Розробляється документація дезактивації стоків на “Зеленому мисі” та ін. Суттєво зростають обсяги робіт інституту. Весь приріст забезпечується за рахунок зростання продуктивності праці.
1987–1989 роки
Приймається постанова Держбуду СРСР про перехід організацій на повний госпрозрахунок і самофінансування. У проектах інституту використовуються сучасні методи та способи очищення води і стоків, захисту природних ресурсів від забруднення. Проекти економічні та індустріальні, в них використовуються десятки винаходів. Інститут виконує роботи з ліквідації наслідків землетрусу у Вірменії, розробляє проект очисних споруд для м. Артик.
1990–2000-і роки
1990–1999 роки
У цей непростий час інститут зумів зберегти свій науково-технічний потенціал і висококваліфікованих фахівців завдяки новим формам і методам роботи.
У 1991 р. інститут було підпорядковано Держбуду України, а в 1995 р. реорганізовано в Український державний науково-дослідний і проектно-вишукувальний інститут «УкрНДІводоканалпроект» (ДІ «УкрНДІводоканалпроект»).
Директором призначено О. Шаповала.
2000–2005 роки
Поступово нарощуються обсяги робіт, в першу чергу, для м. Ашгабат та ряду гірничо-збагачувальних комбінатів України.
В 2001 році інститут відзначає своє 70 – річчя. У заходах беруть участь представники 41 підприємства і відомства, близько 120 ветеранів праці, працівники інституту.
2006 рік
Інститут очолює О. Оглобля. Відпрацьовуються та впроваджуються ефективні форми і методи управління інститутом, освоюються нові важливі напрями його діяльності. Стабілізується фінансовий стан.
Інститут зустрічає 75-ту річницю, маючи окреслений план розвитку на наступні роки.
2007 рік
Будучи внесеним до сфери управління Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, інститут успішно продовжує виконувати функції територіальної та базової організації з науково-технічної діяльності у будівництві за визначеними напрямами. Напрацьовуються та відновлюються зв’язки із замовниками, нарощуються обсяги робіт. Інститут поповнюється молодими спеціалістами – майбутніми талановитими фахівцями-проектувальниками.
2008 рік
Оновлюється матеріально-технічна база інституту: з’являються сучасні комп’ютери та новітня техніка для випуску проектно-кошторисної документації, в т.ч. інженерна машина та плотери, завершується ремонт офісних приміщень. Продовжується налагодження виробничих зв’язків з замовниками. Інститут поповнюється молодими спеціалістами.
2009 рік
Незважаючи на наслідки світової економічної кризи інститут продовжує стабільно працювати і виконувати свої зобов’язання перед замовниками. Починається проектування ряду нових об’єктів, таких як хвостосховище Єристовського ГЗК, Орджонікідзовського ГЗК, розробляється система інженерного захисту території НСК «Олімпійський» від підтоплення ґрунтовими водами, продовжується проектування дренажно-комунікаційного тунелю та каналізаційних очисних споруд в м. Ашгабат. Впроваджується система менеджменту згідно із стандартом ISO 9001:2008 в сфері діяльності інституту.
2010–2021-й рік
2010 рік
Інститут як стабільно прибуткове підприємство, успішно виконує фінансовий план. Робочі місця проектувальників комплектуються ліцензійними операційними, офісними та прикладними комп’ютерними програмами.
Основна увага приділяється підвищенню кваліфікації молодих спеціалістів.
2011 рік
Інститут віднесено до сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з наданням функцій секретаріату Технічного комітету стандартизації ТК 306 «Інженерні мережі та споруди». Фахівцями інституту розроблено проект ДБН «Хвостосховища та шламосховища ч.1 Проектування. Ч.2. Будівництво».
З метою обґрунтування раціональних проектних рішень та підвищення їх технічного рівня було придбано програмний комплекс «GEO STUDIO» для розрахунку міцності та стійкості огороджувальних споруд хвостосховищ.
Проектуються каналізаційні очисні споруди для м. Бориспіль із застосуванням новітніх технологій та сучасних матеріалів і обладнання.
2012 рік
Наказом Мінрегіону України інститут отримав підтвердження статусу базової організації з науково-технічної діяльності у будівництві, за результатами галузевої експертизи науково-дослідних установ його віднесено до групи «А» – організацій, що можуть визначати та впливати на державну науково-технічну політику. Повторно інституту надано сертифікат відповідності системи менеджменту вимогам стандарту ISO 9001:2008. Проектується нове хвостосховище «Центральне» для ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а також розробляються проекти реконструкції існуючих. Продовжується проектування дренажно-комунікаційного тунелю для м. Ашгабат. Для розрахунку трубопроводів, що проектуються, придбано програмний комплекс START.
Розроблено ДБН «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди» та ДБН «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди».
2013 рік
ДІ «УкрНДІводоканалпроект» внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. Інститут продовжує стабільно працювати, нарощучи обсяги робіт. Проектуються нові хвостосховища для Біланівського ГЗК, ПАТ «Південний ГЗК», розробляється ТЕО згущення відходів збагачення для ПАТ «Інгулецький ГЗК», закінчено проектування каналізаційних очисних споруд для м. Ашгабад. Придбано програмний комплекс «ГІДРАНТ» для виконання гідравлічних розрахунків.
2014 рік
Інститут повторно внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. Проектуються нові об’єкти: водозабір для забезпечення технічною та питною водою підприємств Комсомольського промислового району, хвостосховище для ПрАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Південний ГЗК», вузол згущення для ПАТ «Південний ГЗК» та ВАТ “Полтавський ГЗК”.
Міжнародна експертиза проектів реконструкції хвостосховищ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», які були розроблені інститутом, засвідчила їх відповідність вимогам стандартів ICOLD і ANCOLD, які є еталонами кращих світових практик при проектуванні промислових гідротехнічних споруд. Для проведення гідродинамічних розрахунків і оцінки підтоплених територій було придбано програмний комплекс «FEFLOW».
2015 рік
Виконано науково-дослідні роботи з визначення перспективи нарощування існуючих хвостосховищ ПрАТ «Північний ГЗК» та ПАТ «Південний ГЗК». Розроблено проекти реконструкції хвостосховищ для ПрАТ «Північний ГЗК», ПрАТ «Інгулецький ГЗК», ВАТ “Полтавський ГЗК”, ПрАТ “Центральний ГЗК”, ДП “Східний ГЗК”. Продовжується проектування дренажно-комунікаційного тунелю для м. Ашгабад.
Інститут отримає підтвердження щодо застосовування системи менеджменту згідно ISO 9001:2008, а також стає учасником Української Асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства “Укрводоканалекологія”. ДІ «УкрНДІводоканалпроект» повторно внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.
2016 рік
Продовжується нарощування обсягів виконання проектних робіт. Розроблено проект і робочу документацію для реконструкції хвостосховища «б. Скажена» філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК», розробляється робоча документація для будівництва вузла згущення пульпи ПАТ «ПівдГЗК», виконана предпроектна робота з будівництва комплексу вузлів згущення ЗФ-1, ЗФ-2 ПрАТ «Полтавський ГЗК», виконуються науково-дослідні роботи з моделювання геофільтрацій та геоміграцій підземних і поверхневих вод від виробничих об’єктів гірничо-збагачувальних комбінатів.
В результаті проведення компанією СРК Консалтинг (Австрія) аудиту хвостосховищ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було підтверджено відповідність проектних рішень, розроблених інститутом, вимогам міжнародних стандартів.
2017 рік
Експертною комісією Мінрегіону з проведення галузевої експертизи науково-технічних установ підтверджено статус інституту як наукової установи з віднесення його до категорії «А». Розробляється ряд проектів для реконструкції діючих хвостосховищ гірничо-збагачувальних комбінатів, таких як ПрАТ «ІнГЗК», ДП «СхідГЗК», ПрАТ «ПівнГЗК», ТОВ «МГЗ». Продовжується розроблення робочої документації для нового хвостосховища «Друга карта» ПАТ «ПівдГЗК», проектується автоматизована система раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення для об’єкту ПрАТ «Полтавський ГЗК», виконується коригування робочого проекту з будівництва каналізаційних очисних споруд смт. Баришівка.
2018 рік
Наказом Мінрегіону уточнено напрям науково-технічної діяльності у будівництві інституту як базової організації – науково-дослідне та інформаційно-технічне забезпечення проектування та будівництва зовнішніх мереж централізованого водопостачання та водовідведення, а також об’єктів промислової гідротехніки.
Розробляється проект реконструкції 1–2 відсіків хвостосховища для підтримки потужності ПрАТ «Полтавський ГЗК», проект реконструкції об’єктів хвостового господарства ПрАТ «ІнГЗК» з метою створення об’єднаного хвостосховища, проект і робоча документація для реконструкції хвостосховищ «Четверта карта» і «Миролюбівка» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
2019 рік
Інститут продовжує успішно виконувати функції головної організації – генерального проектувальника об’єктів хвостових господарств гірничо-збагачувальних комбінатів України, виконуючи ряд експериментальних робіт, серед яких експериментальна система транспортування червоного шламу на шламосховищі №2 ТОВ «МГЗ», науково-дослідні роботи на визначення корисного об’єму із збільшенням проектної ємності комплексу споруд шламонакопичувачів металургійного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», реконструкція об’єктів хвостового господарства з перспективою розвитку потужності комбінату ПрАТ «Полтавський ГЗК» та ряд інших.
2020 рік
Значно збільшуються обсяги виконаних науково-технічних робіт: розробляються проекти для нових та реконструкції діючих хвостосховищ, виконуються науково-дослідні робота, серед яких інженерно-геологічна оцінка шламосховища №1 ТОВ «МГЗ» та розрахунок несучої здатності основи шламосховища № 2 ТОВ «МГЗ». Продовжується проектування нового хвостосховища для ПрАТ «ІнГЗК», розробляється проект реконструкції 1–2 відсіків хвостосховища для підтримки потужності ПрАТ «Полтавський ГЗК».
В результаті проведення компанією Knight Piesold Limited (Великобританія) аудиту хвостосховища ПрАТ «Північний ГЗК» було підтверджено відповідність проектних рішень, розроблених інститутом, вимогам міжнародних стандартів.
2021 рік
Інститут продовжує стабільно працювати, розробляючи якісну проектну документацію для будівництва та реконструкції надійних, довговічних та безпечних в експлуатації об’єктів згідно діючих нормативних актів України та міжнародних стандартів.
ДІ «УкрНДІводоканалпроект» з гідністю зустрічає 90-річницю від дня заснування.