Про інститут

Істо­рія інсти­ту­ту бере поча­ток від 13 липня 1931 р., коли була від­кри­та Київ­ська кон­то­ра буді­вель­но­го тре­сту «Водо­ка­нал­буд», на базі якої у 1934 р. було ство­ре­но Київ­ське від­ді­ле­н­ня. У дово­єн­ний і після­во­єн­ний пері­од час від часу змі­ню­ва­ли­ся назви, керів­ни­ки, під­по­ряд­ко­ва­ність, але орга­ні­за­ція актив­но роз­ви­ва­лась, пра­цю­ю­чи над вирі­ше­н­ням інже­нер­них питань водо­по­ста­ча­н­ня, водо­від­ве­де­н­ня, про­ми­сло­вої гідро­те­хні­ки, охо­ро­ни водних ресур­сів країни.

З 1963 по 1991 рр. інсти­тут вхо­див до скла­ду об’єднання «Сою­зво­до­ка­нал­про­ект» Дер­жбу­ду коли­шньо­го СРСР і став одним із про­від­них закла­дів із про­е­кту­ва­н­ня систем водо­по­ста­ча­н­ня, водо­від­ве­де­н­ня і про­ми­сло­вих гідро­те­хні­чних спо­руд. Саме у цей пері­од чисель­ність спів­ро­бі­тни­ків дося­гла біль­ше 800 чоло­вік, а інсти­тут утвер­див­ся як носій пере­до­вої техні­чної дум­ки в галу­зі будів­ни­цтва, впро­ва­джу­ю­чи ріше­н­ня, що дозво­ля­ли еко­но­ми­ти ресур­си і мате­рі­а­ли. У 1964 р. інсти­тут набув ста­ту­су тери­то­рі­аль­но­го, тоб­то отри­мав пра­во систе­ма­ти­зу­ва­ти і коор­ди­ну­ва­ти діяль­ність орга­ні­за­цій, які займа­ю­ться про­е­кту­ва­н­ням систем водо­по­ста­ча­н­ня і водо­від­ве­де­н­ня в Україні.

У 1991 р. інсти­тут було під­по­ряд­ко­ва­но Дер­жбу­ду Укра­ї­ни, а в 1995 р. реор­га­ні­зо­ва­но в Укра­їн­ський дер­жав­ний нау­ко­во-дослі­дний і прое­кт­но-вишу­ку­валь­ний інсти­тут «УкрН­ДІ­во­до­ка­нал­про­ект» (ДІ «УкрН­ДІ­во­до­ка­нал­про­ект»).

Основні етапи становлення та розвитку:
1930–1940-і роки
1931 рік

Нака­зом тре­сту «Сою­збуд» від 13 липня 1931 року № 180  ство­рю­є­ться Київ­ська кон­то­ра Все­укра­їн­сько­го від­ді­ле­н­ня  тре­сту «Союз­спец­буд­про­ект». Вирі­шу­ю­ться пита­н­ня орга­ні­за­ції робо­ти контори.

1932 рік

Кон­то­ра під­по­ряд­ко­ву­є­ться тре­сту «Водо­ка­нал­про­ект» Нар­ком­важ­про­му СРСР і роз­по­чи­нає свою виро­бни­чу діяль­ність. Вико­ну­ю­ться вишу­ку­валь­ні робо­ти на ряді під­при­ємств Криворіжжя.

1933–1936 роки

Трест “Водо­ка­нал­про­ект” реор­га­ні­зо­ву­є­ться в госп­ро­зра­хун­ко­ву кон­то­ру  «Водо­ка­нал­про­ект» тре­сту “Сою­зво­дбуд”. У скла­ді тре­сту пра­цює кон­то­ра “Водо­ка­нал­про­ект» із від­ді­ле­н­ням у м. Киє­ві.   Штат від­ді­ле­н­ня ком­пле­кту­є­ться із мешкан­ців м. Києва.

Від­ді­ле­н­ня збіль­шує обся­ги робіт. Роз­по­чи­на­ю­ться вишу­ку­валь­ні робо­ти для будів­ни­цтва кана­лу Дні­про – Дон­бас та Дні­про – Кри­вий Ріг.

1937-1940 роки  

Спо­ча­тку від­ді­ле­н­ня отри­мує назву «Пів­ден­спец­про­ект», а потім  згі­дно з нака­зом Нар­ком­важ­про­му СРСР від 02.02.1938 № 77 йому повер­та­є­ться назва Київ­ська кон­то­ра «Водо­ка­нал­про­ект» із під­по­ряд­ку­ва­н­ням тре­сту «Пів­ден­спец­буд».

Згі­дно з нака­зом від 22.02.1940 № 75 Нар­ко­ма­ту з будів­ни­цтва СРСР на базі від­ді­ле­н­ня «Пів­ден­спец­про­ект» орга­ні­зо­ву­є­ться від­ді­ле­н­ня «Водо­ка­нал­про­ект». Ство­рю­є­ться прое­кт­ний сектор і сектор вишу­ку­валь­них робіт, остан­ній вико­нує най­біль­ший обсяг робіт від­ді­ле­н­ня. Збіль­шу­ю­ться обся­ги робіт на ряді під­при­ємств Нар­ком­важ­про­му СРСР.

1941 рік

Від­ді­ле­н­ня при­пи­няє свою виро­бни­чу діяль­ність і згі­дно з нака­зом від 2.07.1941 № 167 Нар­ко­ма­ту з будів­ни­цтва СРСР пере­да­є­ться до скла­ду Київ­сько­го від­ді­ле­н­ня «Пром­буд­про­ект» та ева­ку­ю­є­ться до м. Том­ська, де його пра­ців­ни­ки беруть участь в робо­тах із роз­мі­ще­н­ня ева­ку­йо­ва­них підприємств.

1942–1943 роки    

Спе­ці­а­лі­сти від­ді­ле­н­ня вико­ну­ють робо­ти щодо орга­ні­за­ції тим­ча­со­во­го водо­по­ста­ча­н­ня та водо­від­ве­де­н­ня під­при­ємств, ева­ку­йо­ва­них у містах Томськ і Кемерово.

1944 рік 

Згі­дно з нака­зом від 15.03.1944 № 130 Нар­ком­бу­ду СРСР Київ­ське від­ді­ле­н­ня «Водо­ка­нал­про­ект» виокрем­лю­є­ться зі скла­ду від­ді­ле­н­ня «Пром­буд­про­ект» і роз­по­чи­нає виро­бни­чу діяль­ність у скла­ді тре­сту «Водо­ка­нал­про­ект».

Керу­ю­чий від­ді­ле­н­ням –  І. Артамонов.

1945–1947 роки 

Трест «Водо­ка­нал­про­ект» під­по­ряд­ко­ву­є­ться Нар­ко­ма­ту з будів­ни­цтва під­при­ємств важ­кої про­ми­сло­во­сті СРСР. Роз­по­чи­на­ю­ться робо­ти з кана­лі­за­ції м. Киє­ва і вишу­ку­валь­ні та прое­кт­ні робо­ти на про­ми­сло­вих під­при­єм­ствах Кри­во­ріж­жя та Київ­щи­ни. Основ­ний обсяг робіт вико­ну­є­ться для Міні­стер­ства кому­наль­но­го госпо­дар­ства УРСР. Стрім­ко зро­ста­ють загаль­ні обся­ги робіт.

1948 рік

В 1948 р. керів­ни­ком від­ді­ле­н­ня при­зна­ча­є­ться Ф. Гігі­няк. У від­ді­лен­ні ство­рю­ю­ться від­ді­ли: прое­кт­ний у скла­ді чоти­рьох бри­гад та вишу­ку­валь­ний. Основ­на спе­ці­а­лі­за­ція від­ді­ле­н­ня – вишу­ку­валь­ні робо­ти, час­тка яких у цей час ста­но­вить понад 70% від загаль­но­го обся­гу робіт. Сут­тє­во зро­ста­ють обся­ги прое­кт­них робіт для потреб хімі­чної про­ми­сло­во­сті та чор­ної мета­лур­гії. Роз­по­чи­на­ю­ться робо­ти на Чир­чик­сько­му еле­ктро­хім­ком­бі­на­ті та Тро­ї­цько­му дизель­но­му заво­ді, про­дов­жу­ю­ться на Кри­во­ріж­ста­лі, Косо­гор­сько­му мета­лур­гій­но­му заво­ді та Пів­ден­но­му гір­ни­чо-зба­га­чу­валь­но­му комбінаті.

1970–1980-і роки
1970–1973 роки 

Роз­гор­та­є­ться про­е­кту­ва­н­ня на об’єктах Мико­ла­їв­сько­го гли­но­зем­но­го заво­ду та на Пол­тав­сько­му гір­ни­чо-зба­га­чу­валь­но­му ком­бі­на­ті. Інсти­тут пра­цює в нових умо­вах впро­ва­дже­н­ня систе­ми роз­ра­хун­ків за закін­че­ний об’єкт, спо­ру­ду, етап робіт і вже в 1970 році видає вра­жа­ю­чі обся­ги нау­ко­во-техні­чної про­ду­кції для Інгу­ле­цько­го, Пів­ден­но­го, Ново­кри­во­різь­ко­го та Пів­ні­чно­го гір­ни­чо-зба­га­чу­валь­них ком­бі­на­тів, для об’єктів м.Рівне і Вілей­сько-Мін­ської систе­ми та ін. Роз­ро­бля­ю­ться схе­ми промвузлів.У 1972 р. обсяг робіт обсяг робіт, вико­на­ний для Міні­стер­ства чор­ної мета­лур­гії склав понад 52 %. В інсти­ту­ті пра­цює 801 спів­ро­бі­тник. Факти­чно завер­шив­ся пері­од інтен­сив­но­го роз­ви­тку і нада­лі наро­щу­ва­н­ня обся­гів робіт від­бу­ва­ти­ме­ться лише за раху­нок інтен­си­фі­ка­ції виробництва.

1974–1977 роки  

Широ­ко впро­ва­джу­ю­ться в будів­ни­цтво нау­ко­во-техні­чні дося­гне­н­ня: метод “сті­на в грун­ті”, техно­ло­гія згу­ще­н­ня пуль­пи, асфаль­то­по­лі­мер­бе­тон­ні кон­стру­кції, мехо­бе­зво­дне­н­ня оса­дів. Роз­ро­бля­є­ться нау­ко­во-техні­чна доку­мен­та­ція для Тоболь­сько­го нафто-хімі­чно­го ком­бі­на­ту, Пів­ні­чно­го гір­ни­чо-зба­га­чу­валь­но­го ком­бі­на­ту та Мико­ла­їв­сько­го гли­но­зем­но­го заво­ду, ВО “Азот” у Сєве­ро­до­не­цьку, Камиш-Бурун­сько­го залі­зо­ру­дно­го ком­бі­на­ту, Дні­пров­сько­го, Інгу­ле­цько­го, Пів­ден­но­го гір­ни­чо-зба­га­чу­валь­них ком­бі­на­тів, Верх­ньо-Дні­пров­сько­го гли­но­зем­но­го ком­бі­на­ту, Чер­ка­сько­го ВО “Азот”, Том­сько­го хімі­чно­го ком­бі­на­ту. Ство­рю­є­ться сектор типо­во­го і екс­пе­ри­мен­таль­но­го про­е­кту­ва­н­ня. Впро­ва­джу­є­ться ком­пле­ксна систе­ма управ­лі­н­ня які­стю про­е­кту­ва­н­ня. Інсти­тут посі­дає дру­ге місце серед прое­кт­них орга­ні­за­цій Дер­жбу­ду СРСР.

1978–1980 роки   

Осо­бли­ва ува­га при­ді­ля­є­ться пита­н­ням охо­ро­ни дов­кі­л­ля та раціо­наль­но­му вико­ри­стан­ню водних ресур­сів, у про­е­ктах впро­ва­джу­є­ться повтор­не вико­ри­ста­н­ня води та очи­ще­них сто­ків на виро­бни­чі потре­би. Інсти­тут вико­нує робо­ти на родо­ви­щі Аймак в Афга­ні­ста­ні, актив­но пра­цює над роз­ро­бле­н­ням ком­пле­ксу водо­охо­рон­них захо­дів у басей­ні р. Дніпро.

1981 рік

Інсти­ту­ту 50 років. Про­тя­гом юві­лей­но­го року в про­е­кти впро­ва­джу­є­ться 102 нових техні­чних ріше­н­ня та 47 вина­хо­дів. Збіль­шу­є­ться обсяг бюдже­тних робіт.

1982 рік 

Набу­ва­ють чин­но­сті буді­вель­ні нор­ми, які визна­ча­ють поря­док робо­ти щодо тери­то­рі­аль­них фун­кцій, інсти­тут актив­но впли­ває на техні­чний рівень про­е­кту­ва­н­ня в інших закла­дах, що про­е­кту­ють водо­го­спо­дар­ські комплекси.

За рік роз­гля­ну­то  106 про­е­ктів, роз­ро­бле­них інши­ми орга­ні­за­ці­я­ми. Акти­ві­зу­є­ться робо­та з обмі­ну досві­дом із закор­дон­ни­ми фір­ма­ми. Інсти­ту­ті від­ві­ду­ють деле­га­ції США, Англії, Чехо­сло­вач­чи­ни, Франції.

1983–1984 роки  

Зро­ста­ють тем­пи впро­ва­дже­н­ня нових ефе­ктив­них нау­ко­во-техні­чних розробок.

Так, засто­су­ва­н­ня нових мето­дів зне­во­дню­ва­н­ня оса­ду на спо­ру­дах Мол­дав­сько­го мет­за­во­ду та ВО “Хлор­ві­ніл” в м. Калуш дало зна­чний еко­но­мі­чний ефект. Вве­де­но пер­шу чер­гу Тоболь­сько­го нафто­хі­мі­чно­го ком­бі­на­ту. На об’єктах Кри­во­різь­ко­го гір­ни­чо-зба­га­чу­валь­но­го ком­бі­на­ту оки­сле­них руд, ВО “Азот” у м. Рів­не, Пів­ден­но­му гір­ни­чо-зба­га­чу­валь­но­му ком­бі­на­ті, Мол­дав­сько­му мет­за­во­ді впро­ва­джу­ю­ться техно­ло­гії, які змен­шу­ють витра­ти тепла та електроенергії.

1985 рік 

Рік осо­бли­вої ува­ги до реа­лі­за­ції Про­до­воль­чої про­гра­ми. Інсти­ту­том вико­ну­ю­ться зна­чні обся­ги прое­кт­них робіт на об’єктах виро­бни­цтва мін­до­брив, на Біло­цер­ків­сько­му заво­ді сіль­го­спма­шин, Тер­но­піль­сько­му ком­бай­но­во­му та Оде­сько­му при­пор­то­во­му, вико­ну­є­ться мас­шта­бна робо­та з рекуль­ти­ва­ції земель на об’єктах Цен­траль­ної зба­га­чу­валь­ної фабри­ки «Чер­во­но­град­ська», Кри­во­різь­ко­го гір­ни­чо-зба­га­чу­валь­но­го ком­бі­на­ту оки­сле­них руд, Пів­ні­чно­му гір­ни­чо-зба­га­чу­валь­но­му ком­бі­на­ті, водо­го­ні Біла Церква–Умань.

1986 рік

Чор­но­биль­ська ката­стро­фа. Дов­гі роки робіт із лікві­да­ції її наслід­ків. Роз­ро­бля­є­ться доку­мен­та­ція  дез­акти­ва­ції сто­ків на “Зеле­но­му мисі” та ін. Сут­тє­во зро­ста­ють обся­ги робіт інсти­ту­ту. Весь при­ріст забез­пе­чу­є­ться за раху­нок зро­ста­н­ня про­ду­ктив­но­сті праці.

1987–1989 роки   

При­йма­є­ться поста­но­ва Дер­жбу­ду СРСР про пере­хід орга­ні­за­цій на пов­ний госп­ро­зра­ху­нок і само­фі­нан­су­ва­н­ня. У про­е­ктах інсти­ту­ту вико­ри­сто­ву­ю­ться суча­сні мето­ди та спосо­би очи­ще­н­ня води і сто­ків, захи­сту при­ро­дних ресур­сів від забру­дне­н­ня. Про­е­кти еко­но­мі­чні та інду­стрі­аль­ні, в них вико­ри­сто­ву­ю­ться деся­тки вина­хо­дів. Інсти­тут вико­нує робо­ти з лікві­да­ції наслід­ків зем­ле­тру­су у Вір­ме­нії, роз­ро­бляє про­ект очи­сних спо­руд для м. Артик.

1990–2000-і роки
1990–1999 роки       

У цей непро­стий час інсти­тут зумів збе­рег­ти свій нау­ко­во-техні­чний потен­ці­ал і висо­ко­ква­лі­фі­ко­ва­них фахів­ців зав­дя­ки новим фор­мам і мето­дам роботи.

У 1991 р. інсти­тут було під­по­ряд­ко­ва­но Дер­жбу­ду Укра­ї­ни, а в 1995 р. реор­га­ні­зо­ва­но в Укра­їн­ський дер­жав­ний нау­ко­во-дослі­дний і прое­кт­но-вишу­ку­валь­ний інсти­тут «УкрН­ДІ­во­до­ка­нал­про­ект» (ДІ «УкрН­ДІ­во­до­ка­нал­про­ект»).

Дире­кто­ром при­зна­че­но О. Шаповала.

2000–2005 роки         

Посту­по­во наро­щу­ю­ться обся­ги робіт, в пер­шу чер­гу, для м. Ашга­бат та ряду гір­ни­чо-зба­га­чу­валь­них ком­бі­на­тів України.

В 2001 році інсти­тут від­зна­чає своє 70 – річ­чя. У захо­дах беруть участь пред­став­ни­ки 41 під­при­єм­ства і відом­ства, близь­ко 120 вете­ра­нів пра­ці, пра­ців­ни­ки інституту.

 2006 рік

Інсти­тут очо­лює О. Огло­бля. Від­пра­цьо­ву­ю­ться та впро­ва­джу­ю­ться ефе­ктив­ні фор­ми і мето­ди управ­лі­н­ня інсти­ту­том, осво­ю­ю­ться нові важли­ві напря­ми його діяль­но­сті. Ста­бі­лі­зу­є­ться фінан­со­вий стан.

Інсти­тут зустрі­чає 75-ту річни­цю, маю­чи окре­сле­ний план роз­ви­тку на насту­пні роки.

2007 рік 

Буду­чи вне­се­ним до сфе­ри управ­лі­н­ня Міні­стер­ства з питань житло­во-кому­наль­но­го госпо­дар­ства Укра­ї­ни, інсти­тут успі­шно про­дов­жує вико­ну­ва­ти фун­кції тери­то­рі­аль­ної та базо­вої орга­ні­за­ції з нау­ко­во-техні­чної діяль­но­сті у будів­ни­цтві за визна­че­ни­ми напря­ма­ми.  Напра­цьо­ву­ю­ться та від­нов­лю­ю­ться зв’язки із замов­ни­ка­ми, наро­щу­ю­ться обся­ги  робіт. Інсти­тут попов­ню­є­ться моло­ди­ми спе­ці­а­лі­ста­ми – май­бу­тні­ми тала­но­ви­ти­ми фахівцями-проектувальниками.

2008 рік

Онов­лю­є­ться мате­рі­аль­но-техні­чна база інсти­ту­ту: з’являються суча­сні комп’ютери та нові­тня техні­ка для випу­ску прое­кт­но-кошто­ри­сної доку­мен­та­ції, в т.ч. інже­нер­на маши­на та пло­те­ри, завер­шу­є­ться ремонт офі­сних при­мі­щень. Про­дов­жу­є­ться нала­го­дже­н­ня виро­бни­чих зв’язків з замов­ни­ка­ми. Інсти­тут попов­ню­є­ться моло­ди­ми спеціалістами.

2009 рік  

Незва­жа­ю­чи на наслід­ки сві­то­вої еко­но­мі­чної кри­зи інсти­тут про­дов­жує ста­біль­но пра­цю­ва­ти і вико­ну­ва­ти свої зобов’язання перед замов­ни­ка­ми. Почи­на­є­ться про­е­кту­ва­н­ня ряду нових об’єктів, таких як хво­сто­схо­ви­ще Єри­стов­сько­го ГЗК, Орджо­ні­кі­дзов­сько­го ГЗК, роз­ро­бля­є­ться систе­ма інже­нер­но­го захи­сту тери­то­рії НСК «Олім­пій­ський» від під­то­пле­н­ня ґрун­то­ви­ми вода­ми, про­дов­жу­є­ться про­е­кту­ва­н­ня дре­на­жно-кому­ні­ка­цій­но­го туне­лю та кана­лі­за­цій­них очи­сних спо­руд в м. Ашга­бат. Впро­ва­джу­є­ться систе­ма мене­джмен­ту згі­дно із стан­дар­том ISO 9001:2008 в сфе­рі діяль­но­сті інституту.

2010–2017-й рік
2010 рік

Інсти­тут як ста­біль­но при­бу­тко­ве під­при­єм­ство, успі­шно вико­нує фінан­со­вий план. Робо­чі місця про­е­кту­валь­ни­ків ком­пле­кту­ю­ться ліцен­зій­ни­ми опе­ра­цій­ни­ми,  офі­сни­ми та при­кла­дни­ми комп’ютерними програмами.

Основ­на ува­га при­ді­ля­є­ться під­ви­щен­ню ква­лі­фі­ка­ції моло­дих спеціалістів.

2011 рік

Інсти­тут від­не­се­но до сфе­ри управ­лі­н­ня Міні­стер­ства регіо­наль­но­го роз­ви­тку, будів­ни­цтва та житло­во-кому­наль­но­го госпо­дар­ства Укра­ї­ни з нада­н­ням фун­кцій секре­та­рі­а­ту Техні­чно­го комі­те­ту стан­дар­ти­за­ції ТК 306 «Інже­нер­ні мере­жі та спо­ру­ди». Фахів­ця­ми інсти­ту­ту роз­ро­бле­но про­ект ДБН «Хво­сто­схо­ви­ща та шла­мо­схо­ви­ща ч.1 Про­е­кту­ва­н­ня. Ч.2. Будівництво».

 З метою обґрун­ту­ва­н­ня раціо­наль­них прое­кт­них рішень та під­ви­ще­н­ня їх техні­чно­го рів­ня було при­дба­но про­грам­ний ком­плекс «GEO STUDIO» для роз­ра­хун­ку міцно­сті та стій­ко­сті ого­ро­джу­валь­них спо­руд хвостосховищ.

Про­е­кту­ю­ться кана­лі­за­цій­ні очи­сні спо­ру­ди для м. Борис­піль із засто­су­ва­н­ням нові­тніх техно­ло­гій та суча­сних мате­рі­а­лів і обладнання.

2012 рік

Нака­зом Мін­ре­гіо­ну Укра­ї­ни інсти­тут отри­мав під­твер­дже­н­ня ста­ту­су базо­вої орга­ні­за­ції з нау­ко­во-техні­чної діяль­но­сті у будів­ни­цтві, за резуль­та­та­ми галу­зе­вої екс­пер­ти­зи нау­ко­во-дослі­дних уста­нов його від­не­се­но до гру­пи «А» – орга­ні­за­цій, що можуть визна­ча­ти та впли­ва­ти на дер­жав­ну нау­ко­во-техні­чну полі­ти­ку. Повтор­но інсти­ту­ту нада­но сер­ти­фі­кат від­по­від­но­сті систе­ми мене­джмен­ту вимо­гам стан­дар­ту ISO 9001:2008. Про­е­кту­є­ться нове хво­сто­схо­ви­ще «Цен­траль­не» для ВАТ «Арсе­лор­Міт­тал Кри­вий Ріг», а також роз­ро­бля­ю­ться про­е­кти рекон­стру­кції існу­ю­чих. Про­дов­жу­є­ться про­е­кту­ва­н­ня дре­на­жно-кому­ні­ка­цій­но­го туне­лю для м. Ашга­бат. Для роз­ра­хун­ку  тру­бо­про­во­дів, що про­е­кту­ю­ться,  при­дба­но про­грам­ний ком­плекс START.

Роз­ро­бле­но ДБН «Водо­по­ста­ча­н­ня. Зов­ні­шні мере­жі та спо­ру­ди» та ДБН «Кана­лі­за­ція. Зов­ні­шні мере­жі та споруди».

2013 рік

ДІ «УкрН­ДІ­во­до­ка­нал­про­ект» вне­се­но до Дер­жав­но­го реє­стру нау­ко­вих уста­нов, яким нада­є­ться під­трим­ка дер­жа­ви. Інсти­тут про­дов­жує ста­біль­но пра­цю­ва­ти, наро­щу­чи обся­ги робіт. Про­е­кту­ю­ться нові хво­сто­схо­ви­ща для Біла­нів­сько­го ГЗК, ПАТ «Пів­ден­ний ГЗК», роз­ро­бля­є­ться ТЕО згу­ще­н­ня від­хо­дів зба­га­че­н­ня для ПАТ «Інгу­ле­цький ГЗК», закін­че­но про­е­кту­ва­н­ня кана­лі­за­цій­них очи­сних спо­руд для м. Ашга­бад. При­дба­но про­грам­ний ком­плекс «ГІДРАНТ» для вико­на­н­ня гідрав­лі­чних розрахунків.

2014 рік

Інсти­тут повтор­но вне­се­но до Дер­жав­но­го реє­стру нау­ко­вих уста­нов, яким нада­є­ться під­трим­ка дер­жа­ви. Про­е­кту­ю­ться нові об’єкти: водо­за­бір для забез­пе­че­н­ня техні­чною та питною водою під­при­ємств Ком­со­моль­сько­го про­ми­сло­во­го райо­ну, хво­сто­схо­ви­ще для ПрАТ «Пів­ні­чний ГЗК», ПАТ «Пів­ден­ний ГЗК», вузол згу­ще­н­ня для ПАТ «Пів­ден­ний ГЗК» та ВАТ “Пол­тав­ський ГЗК”.

Між­на­ро­дна екс­пер­ти­за про­е­ктів рекон­стру­кції хво­сто­схо­вищ ПАТ «Арсе­лор­Міт­тал Кри­вий Ріг», які були роз­ро­бле­ні інсти­ту­том,  засвід­чи­ла їх від­по­від­ність вимо­гам стан­дар­тів ICOLD і ANCOLD, які є ета­ло­на­ми кра­щих сві­то­вих пра­ктик при про­е­кту­ван­ні про­ми­сло­вих гідро­те­хні­чних спо­руд. Для про­ве­де­н­ня гідро­ди­на­мі­чних роз­ра­хун­ків і оцін­ки під­то­пле­них тери­то­рій було при­дба­но про­грам­ний ком­плекс «FEFLOW».

2015 рік

Вико­на­но нау­ко­во-дослі­дні робо­ти з визна­че­н­ня пер­спе­кти­ви наро­щу­ва­н­ня існу­ю­чих хво­сто­схо­вищ ПрАТ «Пів­ні­чний ГЗК» та ПАТ «Пів­ден­ний ГЗК». Роз­ро­бле­но про­е­кти рекон­стру­кції хво­сто­схо­вищ для ПрАТ «Пів­ні­чний ГЗК», ПрАТ «Інгу­ле­цький ГЗК», ВАТ “Пол­тав­ський ГЗК”, ПрАТ “Цен­траль­ний ГЗК”, ДП “Схі­дний ГЗК”. Про­дов­жу­є­ться  про­е­кту­ва­н­ня дре­на­жно-кому­ні­ка­цій­но­го туне­лю для м. Ашгабад.

Інсти­тут отри­має під­твер­дже­н­ня щодо засто­со­ву­ва­н­ня систе­ми мене­джмен­ту згі­дно ISO 9001:2008, а також стає уча­сни­ком Укра­їн­ської Асо­ці­а­ції під­при­ємств водо­про­від­но-кана­лі­за­цій­но­го госпо­дар­ства “Укр­во­до­ка­на­л­еко­ло­гія”. ДІ «УкрН­ДІ­во­до­ка­нал­про­ект» повтор­но вне­се­но до Дер­жав­но­го реє­стру нау­ко­вих уста­нов, яким нада­є­ться під­трим­ка держави.

2016 рік

Інсти­тут про­дов­жує ста­біль­но пра­цю­ва­ти, роз­ро­бля­ю­чи які­сну прое­кт­ну доку­мен­та­цію для будів­ни­цтва надій­них, дов­го­ві­чних та без­пе­чних в екс­плу­а­та­ції об’єктів. Завер­шу­є­ться про­е­кту­ва­н­ня дре­на­жно-кому­ні­ка­цій­но­го туне­лю для м. Ашга­бат, а також вико­ну­ю­ться ряд інших важли­вих нау­ко­во-техні­чних робіт.

ДІ «УкрН­ДІ­во­до­ка­нал­про­ект» з гідні­стю зустрі­чає 85-ту річни­цю від дня заснування.